Балансуючи на межі професійної етики

Медіа-експерт Світлана Єременко звернулася до мене з проханням прокоментувати деякі висловлювання Мустафи Найєма з приводу журналістських прийомів, які балансують на межі журналістської етики http://osvita.mediasapiens.ua/material/16489

З мого погляду, з висновками не варто квапитися. Ніхто не проти кодексів журналістської етики. Це -- добра річ. Проблема ось у чому. Уявіть, пані Світлано, що всі журналісти, які пишуть щось про діяльність влади, цілком відповідають Вашим високоетичним поглядам. Гадаю, що у такому разі було би значно менше вбитих, покалічених і засуджених до різних термінів ув'язнення журналістів. 

Проте ми чудово розуміємо, що вбивають їх аж ніяк не за порушення журналістської етики, а за оприлюднення невигідної інформації. І що цю інформацію було складно знайти і оприлюднити. Складно пробитися через систему застережень і заборон. Тобто журналісти, хто має сміливість, змушені діяти на межі професійної етики. Суди в таких випадках, з досвіду країн Західної Європи чи США, беруть до уваги ступінь суспільної важливості інформації,  роздобуто, з порушенням, скажімо права на приватність.

Я би переформулював питання так: Чи можливо ефективно  боротися з порушниками бізнесової і політичної етики, не порушуючи при цьому етики журналістської?